Яким був AMC Bridge, коли нас було від п’яти до ста

Що ми знаємо про AMC Bridge сьогодні: 5 міст, майже 700 колег, 140 клієнтів. Але як було раніше? Про це можна дізнатись, лише поговоривши з колегами, які прийшли до нас одними з перших. І ми вирішили зробити це одразу за нас усіх.

Нижче — чотири історії про часи, коли компанія була в десять разів менша, ніж тепер.

Дмитро Бузоверя, Director, Cloud Computing Department

 

Я прийшов у компанію в лютому 2001 року. Тоді компанія називалась Aquasoft, і в ній працювало 5-7 людей.

Наш “офіс” розташовувався на п’ятому поверсі двокімнатної хрущовки на вулиці Гусенка у Дніпрі. В першій кімнаті стояв великий диван, журнальний столик і стіл з одним комп’ютером. В іншій — два столи і два комп’ютери. Моє робоче місце було в другій кімнаті, але більшість часу ми працювали вдома.

Це були гарні часи: мови програмування вивчали за паперовими книгами, мобільний телефон і ноутбук були чимось нереальним, а швидкість домашнього Інтернету була такою малою, що  тепер це взагалі складно назвати Інтернетом. 

Я вважаю, що “хрущовка” була кузнею багатьох процесів. Тоді ніхто толком не знав, як вести проєкти. Не було жодної літератури з готовими рецептами, і всі навчались на власних помилках.


Приблизно 2002 рік. Дмитро другий зліва

Спочатку все було максимально неформально: в офісі отримуєш завдання (часто усно), вдома працюєш і приносиш в офіс результат, записаний на zip drive або CD. Але усе змінювалось. З часом з’явилась Bugzillа та внутрішнє email-листування, все більше часу треба було проводити в офісі, а наприкінці тижня надсилати звіт про виконану роботу.

До слова, перша версія нашого тижневого звіту називалась “пара фраз”. Голосової комунікації з англомовними замовниками на початку взагалі не було. А одним із перших специфікованих технічних процесів була збірка та розгортка проєкту BankBroker. Тоді усі працювали над одним проєктом і, відповідно, замовник був один. З часом з’явились голосові мітинги (раз у тиждень), а після них ми зазвичай святкували.

Якщо потрібно було обговорити щось в офісі, Вадим (Вадим Синах, тепер — COO і співзасновник AMC Bridge, прим. авт) писав email або телефонував нам додому (тоді ні в кого з нас не було мобільних). Мітинги ж з Ігорем (Ігор Цинман, Президент та співзасновник AMC Bridge, прим. авт) були щосереди. Він зі Штатів дзвонив нам на телефон в офіс, ми збирались у другій кімнаті і вмикали гучномовець.


2002 рік

Тоді ми часто збирались разом, грали в американський більярд та мережеві комп’ютерні ігри — Quake, Unreal (так-так, політика щодо встановлення ПЗ на робочі комп’ютери тоді була ну дуже лояльна).

 

Що з того часу змінилось? Мабуть, усе. І це нормально. Але 100%, що для нас і досі має сенс фраза про будівництво “бетонних літаків”.

Ми одразу розуміли, чим відрізняємось від багатьох інших компаній: ми не будемо сліпо проєктувати бетонний літак. Навіть, якщо замовник буде готовий за це платити.

Ми будемо спілкуватись, доносити клієнту усі ризики і пропонувати ефективні рішення.

Ми дотримуємось цього правила і зараз.

 

Ольга Чайка, Senior Software Development Engineer 

 

Я прийшла в компанію в жовтні 2007. На той момент вона ще називалася Aquasoft, і в ній працювало близько 50 співробітників. Було два офіси, і всі в Дніпрі: перший на вулиці Гоголя (як і зараз, тільки тоді він займав один четвертий поверх) і другий на Леніна.

Я працювала в другому. Там була велика затишна кухня, де ми збирались на посиденьки та дні народження, проводили уроки англійської та загальні зустрічі з бордом.

Коли я тільки прийшла, мені розповіли основні правила:

  • ми не вживаємо по батькові;
  • звертаємось один до одного на “ти” (окрім тих колег, чий вік все ж не передбачав звернення на “ти”);
  • у нас ніхто не засікає, що ти провів на роботі рівно 8 годин. Очікується, що всі просто відповідально і якісно виконують свою роботу.

До Aquasoft я працювала на заводі, і такі “свободи” були для мене незвичними. Особливо запам'ятався діалог, коли я домовлялась про перший день виходу на роботу:

— Приходити о 9:00?
— Ой, ні. Це рано, тут ще нікого не буде. Давай об 11!

Тоді в Дніпрі ще директором працював Вадим Синах (Вадим Синах, тепер — COO і співзасновник AMC Bridge, прим. авт) та HR-менеджер Марина Волобой (вона ж виконувала функції офісного спеціаліста та організовувала свята).

 

Пригадую, вечорами Марина привозила нам смачні пончики й займалася організацією наших тімбілдингів, а Вадим сам проводив інтерв'ю при прийомі на роботу. 


Лютий 2008. Командний похід на ковзанку. Ольга друга зліва
 

У робочому процесі великих відмінностей я не пригадую. Безумовно, було менше бюрократії. Але ускладнення процесу неминуче, коли компанія зростає. Зараз не вирішиш будь-яке питання, обговоривши його з колегами та менеджерами, які сидять через стіл від тебе.

І так, компанія, котра зросла з 50 осіб майже до 700, не може не змінитись. Зараз, приїжджаючи на корпоратив, зустрічаєш набагато менше знайомих, ніж незнайомих. Але душевність, відкритість і доброзичливість AMC Bridge не втратив. Мені, як і раніше, тут комфортно і добре працювати.

 

Олександр Безотосний, Senior Software Development Engineer

 

Я долучився до компанії (Aquasoft) у 2007. Тоді я був студентом п’ятого курсу факультету прикладної математики, та з досвіду мав лише декілька курсів програмування на С++ в університеті.

Тоді, як і зараз, усі нові колеги проходили тренування на внутрішніх проєктах. З таких же проєктів починав і я. Але вже за півроку, пройшовши співбесіду, я приєднався до свого першого проєкта від замовника. Він називався Star-P та був призначений для розпаралелювання розрахунків на Matlab.

Працювати було дуже важко, оскільки проєкт був побудований на багатьох технологіях, з якими я зіткнувся вперше: MATLAB, Python, Java, Bash Script, MPI тощо. Але це дало можливість вже за півроку поїхати у свою першу бізнес-подорож — до замовника у Бостон.  


2011. Олександр у світлій сорочці по центру

Побут на той час дещо відрізнявся від теперішнього. Оскільки нас було мало, ми дуже добре знали одне одного, разом обідали та святкували дні народження всім офісом. У нас був тенісний стіл (ми проводили цілі чемпіонати), а за межами офісу ходили в кафе, боулінг, більярд.

Мене часто дивувало, з яких професій люди долучалися до нашої компанії: банкір, лікар, пілот.

З часом, у 2008 році, до нас доєднався і мій одногрупник Олексій Антоненко. З яким ми і досі працюємо разом. 


2010. Олександр четвертий зліва, Олексій третій справа 

Що з того часу змінилось? Звичайно, з ростом компанії всі колеги вже не є такими близькими. Але залишилися такі ж теплі стосунки з усіма, з ким ми починали працювати та працюємо досі.  

 

Олексій Бадін, Project Manager

 

Я прийшов в AMC Bridge у 2011 році, коли в компанії було до ста колег. Вже на той момент в офісі було три півповерхи.

Один із моїх перших спогадів про те, як Наталя Зарубіна (тепер — Director, Human Resources Department) сказала, що всі в офісі звертаються на “ти” — незалежно від посади та віку. Не знаю, чи це правило не змінилось, але я і далі продовжую так спілкуватись з усіма колегами.

Загалом 2011 рік був одним із найважчих часів в компанії, коли ми втратили дуже великого клієнта. Але, здається, це зробило компанію тільки сильнішою.


Олексій на своєму робочому місці. 2012 рік


Чим відрізнявся тоді робочий процес? Ну, наприклад, не було PMO. Тож, все не було так впорядковано.

Якщо ж відповідати на запитання, що з того часу у компанії змінилось, а що залишилось таким самим, то одні з найважливіших складових, що не змінюються — це стосунки з колегами та дружня атмосфера в офісі. Здається, один із базових принципів хайрінгу працює.

А от що змінилося, так це пом'якшення негласного правила приносити на день народження торти на кожен поверх. Здається, це сталось, коли кількість поверхів сягнула п’яти і далі збільшувалась. Тобто, якщо розбити загальну кількість колег (приблизно 200 – 250) на кількість днів у році, то загроза цукрового діабету була цілком реальна.

 

Зв'язатися з нами

Схожі публікації

Vadym Synakh: "At the end of the day, the loss that seemed fatal made us only stronger and a more professional team."

Цікавий погляд на бізнес-процеси спікеру потоку "Процеси та проекти", операційного директора компанії AMC Bridge, Вадима Синаха.
ITEM: Що для Вас було найсерйознішим професійним викликом?
ВС: Наприкінці 2011 року компанія AMC Bridge втратила ключового клієнта, який приносив нам біля 40% прибутку. Ми змогли не тільки зберегти майже всі позиції, а й покращити структуру компанії та краще відладити процеси, завядки чому наші продажі значно зросли. В результаті, втрата, як здавалася критичною, домогла нам стати ще сильнішою та професійнішою командою.

Більше англійською

трав. 26, 2017
#ITDC_Interview з Сергієм Фоміним, ІТ-директором компанії AMC Bridge
#ITDC_Interview з Сергієм Фоміним, ІТ-директором компанії AMC Bridge
груд. 20, 2017
Corporate Runners. Спортзал VS Стадіон
Другий випуск програми Corporate Runners присвячений компаніям, які мають власну спортивну інфраструктуру. У фокусі – охоронна компанія КРОК, та IT-компанії AMC BRIDGE і SoftServe.
черв. 07, 2019
Top